Класним керівникам

Звіт діяльності методоб'єднання класних керівників

Ефективність організації освітнього процесу в умовах реформування НУШ: методи та інструменти

Співпраця наставників та вихованців

Взаємодія "учень-учень"

Батькам

ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ВИХОВАННЯ

Громадянське: виховувати школярів і у дусі пізнання, збереження і розвитку національних традицій і плекати  інтелектуально розвинену, духовно і багату, цілісну особистість; формувати  в учнів незалежно від національно­сті національну свідомість, історич­ну пам'ять, національний характер, світогляд, гуманістичні ідеї.

Правове: прищеплювати учням повагу до прав і свобод людини і забезпечити знання та виконання законів України учнями.

Фізичне: пропагувати здоровий спосіб життя; проводити оздоровчо-профспілкову роботу серед підлітків; фор­мувати усвідомлення учнями ролі фі­зичної досконалості у гармонійному розвиткові особистості; виховувати потребу в регулярних заняттях спор­том; дотримання режиму дня.

Художньо-естетичне: розвивати ху­дожньо-естетичну освіченість та вихованість дітей; формувати естетичну культуру засобами народних традицій; сприяти забезпеченню української мови як державної в усіх напрямках ро­боти, розвивати уявлення про зовніш­ню та внутрішню красу людини.

Трудове: виробляти свідоме ставлення до праці як вищої цінності людини і суспільства; виховувати здорову осо­бистість, цивілізованого господаря.

Екологічне: формувати екологічну культуру і усвідомлення себе части­ною природи; виховувати почуття відповідальності за природу як на­ціональне багатство; залучення учнів до екологічної та природоохоронної діяльності.

Родинно-сімейне: формувати культуру сучасної сім'ї та потребу допомагати батькам; розвивати інтерес до традицій родини; формувати моральні якості з позицій добра і справедливості.

Духовно-моральне: прищеплювати і розвивати моральні почуття, міцні переконання, потребу поводитися відповідно до норм суспільства; ви­ховувати патріотизм, колективізм, не­примиримість до аморальних вчинків людей, до порушників норм і правил культурної поведінки.

Превентивне: забезпечити теоретичну та практичну реалізацію заходів, спря­мованих на попередження і подолання відхилень у поведінці школярів; запобі­гання розвитку різних форм асоціальної, аморальної поведінки, прищеплювати потребу поводити себе відповідно до моральних норм у суспільстві.

Формування здорового способу життя: забезпечення повноцінного розвитку дітей, охорони та зміцнення їхнього здоров'я; формування гармонії тіла та душі; виховання потреби у фізичних заняттях, прагнення до оволодіння санітарно-гігієнічними знаннями та навичками.

Робота класного керівника

                                   Щоденно:

•  з'ясування причин відсутності учнів на заняттях, фіксація

    пропусків у класному журналі;                              

•  бесіди з учнями, що запізнюються на уроки;

•  організація чергування у класі;

•  індивідуальна робота з учнями;

•  контроль зовнішнього вигляду учнів;

•  організація харчування.

                                 Щотижня:

•  проведення годин класного керівника;

•  перевірка щоденників;

•  проведення заходів у класі за планом роботи;

•  робота з активом класу, організація діяльності органів учнівського         

   самоврядування

• контроль за виконанням доручень;

• організація прибирання закріпленої території пришкільної ділянки;

• робота з батьками;

• робота з учителями, які працюють у класі;

•  зустріч зі шкільним лікарем (медсестрою).
                                  Щомісяця: • тестування та анкетування учнів з метою вивчення їх індивідуальних      особливостей, аналіз розвитку учнівського колективу; •  складання плану роботи на канікули.                              Один раз на рік: • написання характеристик (за необхідності);

• проведення класних зборів;

• проведення бесід з безпеки життєдіяльності;

• організація чергування класу у школі;

• відвідування уроків учителів-предметників у своєму класі;

• консультації у шкільного психолога.

• контроль за станом підручників;

• зустріч з батьківським активом;

• відвідування учнів удома.

                              Два рази на рік:

• оформлення класного журналу за підсумками семестру, складання звіту;

• заповнення табелів успішності та видача їх учням;

• проведення батьківських зборів;

• участь у роботі семінару, методичного об'єднання класних керівників;

• аналіз виконання плану роботи, корекція плану виховної роботи;

• аналіз плану виховної роботи за попередній навчальний рік та

  складання плану на наступний рік;                       

• проведення відкритого виховного заходу;

• оформлення особових справ учнів;

• статистичні відомості про клас (станом на 5 вересня);

• робота з підручниками (видача, перевірка, здавання);

 

                                      ПЕРЕЛІК  ДОКУМЕНТАЦІЇ,          
                                       ЯКУ ВЕДЕ  КЛАСНИЙ КЕРІВНИК                                                

 1. Класний журнал.

2. Особові справи учнів.

3. Табелі успішності.

4. План виховної роботи.

5. Матеріали виховних годин, годин спілкування тощо.

6. Розробки сценаріїв виховних заходів.

7. Щоденник психолого-педагогічних спостережень за учнями.

8. Щоденник роботи з важкими учнями.

9. Протоколи батьківських зборів.

10. Матеріали щодо запобігання дитячого травматизму, бесіди з правил до­рожнього руху, облік проведеннz  інструктажів.                                                       

11. Журнал обліку занять з учнями, які навчають вдома (якщо такі учні є).

12. Літопис або фотоальбом класу.

         ЗМІСТ РОБОТИ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА:                           

1. Вивчення учнів.                                                                                                           

2. Організація учнівського колективу.                                                                        

3. Організація учнівського самоврядування.                                                           

4. Робота з батьками та громадськістю:                                                                   

а) організація виховної діяльності за різними напрямами;                                

б) індивідуальна виховна робота з різними категоріями учнів та їх батька­ми.

Можливі види контролю за діяльністю класного керівника з боку адміністрації школи:

1. Перевірка ведення документації.                                                                          

2. Аналіз виховної роботи з класом.

3. Контроль за проведенням годин класного керівника та інших виховних   заходів.

4. Контроль за проведенням індивідуальної виховної роботи з різними кате­горіями учнів.

5. Контроль за чергуванням класу у школі.

6. Контроль за санітарним станом кабінету та його ремонтом.

7. Контроль за відвідуванням занять учнями.

8. Контроль перевірки щоденників.

9. Анкетування учнів

10. Аналіз системи роботи з батьками (відвіування батьківських зборів, протоколи, доповіді, виступи, батьківський всеобуч, робота на рівні класу, відвідування сімей учнів, матеріали обстежень багатодітних та малозабезпечених сімей, допомога батьків школі тощо). 

                     Індивідуальна виховна робота протягом року

Відвідування та спостереження за учнями в сім’ї, бесіди з учнями, батьками. 

Спостереження за реакцією батьків на оцінки учнів, на записи та зауваження

в щоденнику.

Бесіди з батьками та учнями про довірливі стосунки між ними.

Бесіди та консультації батьків про організацію режиму дня дитини і домашньої роботи.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВЧИТЕЛЯМ, ЩОДО ПІДТРИМКИ ДИСЦИПЛІНИ

В КЛАСІ

Дисципліна – це умова, засоби й результат виховання, вона потребує зустрічних зусиль. Головною умовою дисциплінованої поведінки учнів є доброзичливі відносини між учителями і дітьми.

Необхідно враховувати що дисципліну в класі обумовлюють раніше нагромаджений досвід поведінки учнів, організованість класу, ставлення до навчання, предмета, вчителя, дотримання єдиних вимог до учня всіма вчителями, які працюють у класі, загального порядку умов і традицій даної школи.

При роботі в класі і для підтримання дисципліни необхідно враховувати наступні правила:

1. Поводьтеся так, щоб учні відчували, що ви керуєте навчальним процесом, при цьому стимулюйте їхню активність.
2. Не відволікайтеся на незначні порушення, моралізування.
3. Дотримуйтеся доброзичливого, мажорного тону, будьте уважні до кожного учня. Надавайте необхідну підтримку, відзначайте успіхи, створюйте життєрадісний оптимістичний настрій у класі.
4. Стежте за правильністю постави, проводьте фізкультхвилинки; не допускайте перевтоми учнів.
5. Надавайте учням можливість частіше працювати у групах – це може бути стимулом до зайнятості кожного, хорошого настрою і поведінки.
6. Створюйте умови, щоб важкі, слабкі діти мали можливість відчути себе лідерами.
7. Не принижуйте учнів, не припускайте образ, сарказму. Гнів, дратівливість, імпульсивність не сприяють зміцненню дисципліни й авторитету вчителя.
8. Будьте привітними.
9. Не виявляйте антипатій до важких учнів, сподіваючись від них поганої поведінки. Діти відчувають скептичне ставлення до них і часто поводяться згідно з вашими очікуваннями.
10. Не припускайте появи „любимчиків”, це створює зайві проблеми, ускладнює стосунки в колективі.
11. Умійте керувати емоціями, знайте ціну кожному слову, тонові. Не можна вимагати від дитини те, що під силу дорослому, будьте терплячими.
12. Не соромтеся виявляти почуття гумору. Можна посміятися і над собою, не вважайте себе досконалістю. Але не можна висміювати учнів. Дітям імпонує веселий, спритний, оптимістичний учитель.
13. Підтримуйте контакт з учнями поза уроками, на заняттях гуртка, позакласних заходах, спільних походах.

Зміцнюйте зв’язки з батьками, намагайтеся отримати від них підтримку, але не сподівайтеся, що вони вирішать проблему з дисципліною в класі. Виявляйте коректність у взаєминах з батьками. Постійна негативна інформація, скарги псують відносини, викликають недовіру до вчителя, його можливостей, здібностей навчати й виховувати дітей.

Планування (моделювання) навчально-виховного процесу

Планування - це один з етапів управління процесом формування особистості та учнівськогоколективу. Це спільна діяльність класного керівника, дітей і дорослих у визначенні цілей,змісту, та способів організації виховного процесу і життєдіяльності класного колективу,організаторів і учасників намічених справ, термінів їх проведення.

Зміст плану повинен відповідати певним вимогам, а саме: зв'язок з життям;різносторонність виховної роботи; доцільність вибраних форм організації; конкретнісправи і раціональний розподіл їх за часом; опора на вихованців, сім'ю, громадськість.

У практиці зустрічаються різні види педагогічного планування: перспективне, оперативне,поточне. Структура плану будь-якого виду повинна включати такі розділи:

характеристика педагогічної ситуації (об'єм і глибина характеристики можуть бутирізними залежно від масштабу запланованого);

завдання навчання, виховання і розвитку (окремо для запланованої форми або етапуроботи);

зміст і основні форми навчальної та виховної роботи (діяльність педагога і вихованцівможе плануватися за видами діяльності, за тематичними періодами, за рівнем діяльностіколективу тощо);

очікувані результати і показники ефективності, критерії оцінки запланованої роботи.

Форми планів також можуть бути різними: план-графік, план-сітка, календарний,циклічний, конспект тощо. При будь-якому варіанті форма плану повинна відображати:конкретні види занять, доручень, колективні (загальні) справи вихованців; відповідальнихвиконавців й учасників запланованих справ, залучених для допомоги; конкретні справи;матеріально-технічне забезпечення педагогічного процесу; терміни і форми (процес)контролю, обліку, оцінка ефективності виконаної роботи.

Вибір форми плану повинен бути зрозумілим для всіх учасників (що робимо, з ким, коли, як).

У колективному плануванні життєдіяльності класу беруть участь не тільки класнийкерівник, і весь колектив учнів класу, а також батьки й друзі класного колективу.

Щоб досягти бажаних результатів необхідно використовувати технологію залучення учнів,батьків та всіх зацікавлених до спільної діяльності щодо складання плану.

Колективне планування - це творча та організаторська справа, коли кожен член колективубере участь у розкритті перспектив, у пошуку та виборі загальних справ на новий період,розробці конкретного плану таких справ. Воно включає в себе: загальний збір-старт;конкурс на кращу пропозицію до плану, на кращий проект справи; анкети пропозицій;розвідку справ; виготовлення газет -"блискавок" з пропозиціями до плану (для обговорення;аукціон ідей; скарбничку (фонд, "банк", "поштову скриньку")) ідей та пропозицій; журнал-естафету; дискусію, захист проектів плану тощо.

Будь-яка технологія складається з послідовно виконуваних дій. На даному етапі плануваннявиховної роботи у класі можуть бути здійснені наступні дії:

1) Попереднє планування життєдіяльності класного колективу на новий період з учнівськимта батьківським активом, під час якого важливо розширити коло розробників плану,захопити активістів із числа учнів та батьків перспективами справ, що відбудуться уновому році, і заручитися їхньою підтримкою. Можливий такий варіант обговорення згрупою активістів пропозицій у план роботи і порядок дій щодо залучення усіх учнів таїхніх батьків у процес планування:

а) осмислення та виділення найбільш актуальних проблем життєдіяльності класу;

б) визначення цілей і завдань;

в) обговорення загальних ідей (задумів) майбутньої життєдіяльності;

г) визначення основних справ наступного навчального року;

д) пошук відповідей на питання про терміни та порядок дій учасників колективногопланування;

є) призначення відповідальних за проведення заходів з колективного планування.

2) Організація педагогічного супроводу колективного планування, яка створює умови дляйого успішного здійснення. Для цього необхідно зробити наступне:

а) попередньо домовитися з консультантами класу про час, місце та зміст консультації;

б) організувати своєчасне інформування і взаємодію організаторів та учасників планування;

в) допомогти ведучим у підготовці до збору-старту і проведенні захисту ідей тапропозицій у план роботи;

г) провести інструктаж керівників мікрогруп про хід, терміни та передбачені результатиколективного планування, прийоми і засоби організації роботи мікрогруп (як діяти, щобдосягти найкращого результату);

д) надати допомогу відповідальним за окремі напрями у роботі з планування.

3) Здійснення класним колективом перспективного планування життєдіяльності у класі,яке доцільно розділити на кілька періодів:

I період - збір-старт колективного планування;

II період - консультації зі знавцями;

III період - розвідка справ;

IV період - захист ідей та пропозицій у річному плані;

V період - складання плану життєдіяльності класу;

VI період - обговорення підсумків колективного планування.

4) Проектування спільно з батьками та друзями класу дій щодо педагогічного забезпеченняреалізації плану життєдіяльності класу, що передбачає:

а) визначення у батьківському активі класу кураторів основних напрямів спільноїдіяльності;

б) призначення з числа дорослих відповідальних за надання допомоги учням у підготовці тапроведенні окремих справ і заходів;

в) моделювання інформаційно-методичної підтримки організації виховного процесу тажиттєдіяльності у класі;

г) планування фінансового і матеріально-технічного забезпечення діяльності класноїгромади;

д) проектування дій з надання допомоги учнівському колективу у розширенні та укріпленнівнутрішніх і зовнішніх соціальних зв'язків і відносин.

Реалізація плану (організація діяльності) та оцінювання роботи

Досвід роботи кращих педагогів доводить ефективність такої організації спільноїдіяльності дорослих і дітей, за якої члени колективу беруть участь у плануванні й аналізі,діяльність має характер колективної творчості, є корисною для всіх учасників, приноситьїм радість.

Управлінський цикл логічно завершується аналізом, оцінюванням, обліком результатів. Цістадії є кроком до початку наступного етапу планування, тобто діагностуванням новоїситуації.